Умный поиск

Виховання дітей у… Франції

Якось мені потрапила на очі книжка американки Памели Друкерман «Французькі діти не плюються їжею». У книжці було викладено основні засади виховання дошкільнят у французькій родині. Також авторка порівнює дві системи виховання: американську та французьку. Зізнаюсь, читання цього твору одразу захопило мене. Деякі думки приголомшили. І я вирішила більш детально дізнатися про виховання дітей у Франції.

Ділюся з читачем цим цікавим дослідженням.

Легкий початок

Французи не бачать сенс у жіночих стражданнях під час пологів, тож залюбки погоджуються на «полегшення» стану породіллі. Епідуральна анестезія, штучні пологи — народження дитини має пройти доволі комфортно та безболісно. Тобто, якщо можна отримати дитину без довгих страждань та за узгодженим розкладом, навіщо ганятися за модними світовими тенденціями природнього народження? Адже технічні можливості сучасної медицини дозволяють спрощувати цей процес.

Виховання дітей у… Франції | Dystlab Library

Юмі (надано: Flickr)

Смак маминого молока французькій малечі переважно невідомий, бо грудне вигодовування там не популярне. Навіщо обтяжувати цим жінку, коли вже давно вигадали дитячі суміші? Тим більш, французькі чоловіки дещо по-іншому сприймають призначення жіночих грудей. Це для них насамперед сексуальний об’єкт:

Годування дитини грудьми знищує загадковий образ жіночих перс, перетворюючи їх на щось утилітарне та примітивне…

Можливо, не слід приписувати таку думку виключно французам. Впевнена, що й серед наших чоловіків знайдуться подібні.

Робота понад усе

Так, мені принаймні здалося. Французькі жінки багато працюють та майже не намагаються рік-другий перепочити після народження маляти. Декретна відпустка триває 3,5 місяці (місяць до пологів та 2,5 — після народження). Тож більшість матерів вже через 3 місяці виходять на роботу.

Виховання дітей у… Франції | Dystlab Library

Парижанки (надано: Flickr)

Пояснення такі:

  1. Життя у Франції обходиться недешево, тож жінка має скоріш вертатися на роботу, щоб забезпечити достатній рівень життя родини (хоча, наскільки мені відомо, там існує й державна підтримка народжуваності).
  2. Французьки жінки дуже бояться втратити кваліфікацію за період відпустки по догляду за дитиною.
  3. Рання соціалізація дитини у французів — пріоритет. Слід зазначити, що діти там дійсно досить рано засвоюють норми поведінки в суспільстві.

Взагалі, француженки не хочуть із народженням дитини змінювати своє життя, від чогось відмовлятись або чимось поступатись. Вони намагаються завжди тримати себе у формі і вести активний спосіб життя.

Виховання дітей у… Франції | Dystlab Library

Дівчата навпроти Ейфелевої вежі, Париж (надано: Flickr)

Та й за спостереженням тієї ж пані Друкерман, у Франції вважають, що

найбільш гармонійний шлюб – той, в якому обоє працюють…

Режим – всьому голова!

В основі стилю життя французів — чіткий та безапеляційний режим. Годування за потребою тут не прийнято, тільки в чітко встановлений для цього час. Немовлята досить швидко привчаються спати всю ніч, не потребуючи нічних годувань. Виключено й так звані «перекуси» доросліших дітей.

Режим сну визначає чіткий час, коли малеча має лягати в ліжка. При цьому не обов’язково одразу засинати, але претендувати на увагу батьків після дев’ятої години вечора також «зась».

Цікаво, як батькам-французам вдається досягти такого розуміння та слухняності з боку малят?..

Пауза…

Говорячи про французькі принципи виховання, не можу не згадати один з найголовніших принципів побудови відносин з немовлям. Це — пауза. Французи переконані, що поспішати на щонайменший схлип малюка зовсім не обов’язково. А треба витримати паузу — можливо, за цей час він і сам заспокоїться, або ж цей час надасть змогу батькам краще зрозуміти його потреби.

Після народження дитини весь світ батьків не починає крутитися лише навколо нього. І вони чітко дають їй зрозуміти, хто тут головний. Тому дитячі істерики, щоб привернути увагу батьків або випросити потрібну річ, у Франції майже не зустрічаються, бо діти знають, що таким чином бажаного їм не досягти.

Дошкільна освіта

У французькі ясла дітей приймають з 3-місячного віку. Право відвідувати державні ясла (creche collective) мають діти тільки тих батьків, які обоє вчаться чи працюють (це потрібно підтвердити спеціальною довідкою з місця роботи/навчання).

Потрапити у державні ясла не просто, але дуже вигідно. Там дитина отримує належний догляд за доступну ціну. Вихователі французьких дошкільних закладів мають високу кваліфікацію та гарну зарплатню. Взагалі робота дошкільним педагогом тут дуже почесна.

Індивідуальний підхід до кожного маляти — головна риса французьких ясел. Таке ставлення стосується і харчування, і режиму сну. Тобто дитину не будуть вкладати до ліжка «разом з усіма», якщо вона звикла спати в інший час.

Дитячі садки (ecole maternelle) займаються освітою дітей від двох до шести років. До речі, тут спати вдень зовсім не обов’язково. У розкладі — розвиваючі заняття, прогулянки та смачна їжа, що складається з декількох складних страв, щоб розвинути у маленьких гурманів здатність розрізняти смакові відтінки.

Домашнє виховання у Франції популярністю не користується, тому більшість дошкільнят відвідує дитячі садочки максимум з 3-річного віку.

Дідусі та бабусі

Активно залучати до виховання старше покоління у Франції не прийнято. Бо там пенсіонери обирають насолоджуватися спокійним життям замість догляду за непосидючими онуками. Звісно, онуків вони люблять і долучаються до їхнього виховання, але, у порівнянні з нашими уявленнями про це, дуже дозовано.

Бабуся або дідусь можуть іноді погуляти з малям, відвезти його в кружок або секцію. Таким чином, більше ніж на спонтанну та тимчасову допомогу молоді батьки зазвичай не розраховують. В іншому разі, за постійні послуги бебі-сітера у Франції вважається нормальним платити навіть рідним батькам.

Наостанок

Звісно, наведена інформація не може характеризувати устрій життя абсолютно усіх родин у Франції. Хотілось підкреслити лише загальні риси. Вважаю, що варто зробити деякі висновки, щоб зрозуміти, як французам вдається виховати слухняних, терплячих та ввічливих дітей майже з пелюшок:

  • Батьківське «ні» — то таки справді «ні».
  • Окрім виховання дітей, у житті батьків існують також інші сфери, якими вони і не думають нехтувати після народження немовляти.
  • Чіткий режим і порядок не дають перетворити життя на суцільний хаос.
  • Взаємоповага та любов є основою відносин у французькій родині.

Французький стиль виховання — не панацея, не приклад суворих батьків. Це лише своєрідний підхід до такої давньої та клопіткої справи, як розвиток нової особистості, її адаптація у цьому світі.

Чи варто спробувати бути «французами» із своїми дітьми, вирішувати кожному з нас.


Мария Никицкая — фото профиляМарія Нікіцька

Співзасновник лабораторії Dystlab. Автор блогу Dystlab Education

Усі статті Марії

Комментарии   

+2 # Ірина 30.10.2016 21:34
а ще цікаві факти про особливості виховання у Франції та інших країнах є у №10 психологічного журналу "Експеримент"
Ответить | Ответить с цитатой | Цитировать

Под статьей | Случайные статьи по развитию